Про Вовчанськ Галерея Звернення до головиКонтакти

Вовчанська міська рада

Офіційний сайт Вовчанської міської ради

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 

Новини на 14.11.2017 року

Майже 236,6 тис.автомобілів з іноземноюреєстраціюзнаходяться на територіїУкраїни незаконно

За 10 місяців поточного року в Українубуло ввезено 865 тис.транспортнихзасобів з іноземноюреєстрацією. З них майже 681,6 тис. авто ввезено у режимі «транзиту» та майже 183,4 тис. автомобілів – у режимі «тимчасовоговвезення».

Станом на 1 листопада 2017 року на територіїУкраїнизагаломперебуваєпонад 383,3 тис.транспортнихзасобів з іноземноюреєстрацією. З них з порушеннямтерміну – майже 236,6 тис. автомобілів.

Так, з ввезених в режимі «транзиту» 100,8 тис.авто, понад 67 тис. перебувають на територіїУкраїни з порушеннямтерміну.

Ізпонад 282,5 тис.транспортнихзасобів, ввезених в режимі «тимчасовоговвезення»,  майже 169,5 тис. – з порушеннямтерміну.

Бути ПДВ чи не бути: коли міжнаданнямпослуги та отриманнямкоштіввідбуваєтьсязміна статусу платника

Однеізпитань,  які часто задаютьплатникиподатківфіскальнійслужбі – про порядок визначенняподатковихзобов’язань з ПДВ у разіпостачанняпослуг особою, яка на момент їхнаданняще не булазареєстрована як платник ПДВ, а оплата за наданіпослугинадійшлапісляотримання такою особою статусу платника ПДВ.  Відповідно до пункту 187.1 Податкового кодексу України датою виникненняподатковихзобов'язань з постачанняпослугвважається дата, яка припадає на податковийперіод, протягомякоговідбувається будь-яка з подій, щосталасяраніше: дата зарахуваннякоштівабо ж дата оформлення документа, щозасвідчує факт постачанняпослугплатникомподатку.

Тобто, виникненняподатковихзобов'язань з ПДВ відбувається за правилом першоїподії. У даномувипадкупершоюподією є  фактична дата наданняпослугпокупцю. При цьомупідприємство, яке надавало послугу, на дату їїнадання не мало статусу платника ПДВ.

Тожнадходженнявідпокупців оплати за послугипісляреєстрації особи, що надавала такіпослуги, платником ПДВ,  не є об‘єктомоподаткування ПДВ.

Суб’єктгосподарюванняреалізуєпальне на експорт: чинеобхіднореєструватисьплатником акцизного податку?

     Відповідно до п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу Українивід 02.12.2010 №2755-VIзізмінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, якіздійснюватимутьреалізаціюпального, підлягаютьобов’язковійреєстрації як платники акцизного податкуконтролюючими органами за місцезнаходженнямюридичнихосіб, місцемпроживанняфізичнихосіб – підприємців до початку здійсненняреалізаціїпального.

Реєстраціяплатникаподаткуздійснюється на підставіподання особою не пізнішеніж за три робочідні до початку здійсненняреалізаціїпального заяви, форма якоїзатверджуєтьсяцентральним органом виконавчоївлади, щозабезпечуєформуваннядержавноїфінансовоїполітики.

Згідно з частиноюпершою ст.82 глави 15 Митного кодексу Українивід 13.03.2012 №4495-VI зізмінами та доповненнямиекспорт (остаточневивезення) – цемитний режим, відповідно до якогоукраїнськітоваривипускаються для вільногообігу за межами митноїтериторіїУкраїни без зобов’язаньщодоїхзворотноговвезення.

При цьомузгідно з п.п.213.2.1 п.213.2 ст.213 ПКУ операції з вивезення (експорту) підакцизнихтоварів (продукції) платникомподатку за межімитноїтериторіїУкраїнивіднесено до операцій з підакцизними товарами, які не підлягаютьоподаткуваннюакцизнимподатком.

Отже, суб’єктгосподарювання, щоздійснюєекспортпального, не повинен реєструватисьплатником акцизного податку як особа, щореалізуєпальне.

Якщозовнішньоекономічнадіяльність не здійснювалась, Декларація про валютніцінності та майно не подається

Салтівська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, щовідповідно до ст.9 Декрету КабінетуМіністрівУкраїнивід 19.02.93 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та ст.1 Указу Президента Українивід 18.06.94. №319/94 «Про невідкладні заходи щодоповернення в Українувалютнихцінностей, що незаконно знаходяться за її межами» зізмінами та доповненнями, декларуваннюпідлягаєлишенаявність у резидентівналежнихїмвалютнихцінностей та майна, якізнаходяться за межами України.

Контролюючіорганиприймаютьдекларації у суб’єктівпідприємницькоїдіяльностінезалежновід форм власностілише при наявності у них валютнихцінностей та майна, які належать резиденту України і знаходяться за її межами, у порядку, передбаченому наказом МіністерствафінансівУкраїнивід 25.12.95 №207, якийзареєстрований у МіністерствіюстиціїУкраїни 11.01.1996 №18/1043.

Враховуючивищевикладене, не подаютьДекларацію про валютніцінностісуб’єктипідприємницькоїдіяльностінезалежновід форм власності, якщо у них відсутнівалютніцінності та майно за межами митноїтериторіїУкраїни.

Підставианулюванняліцензії на виробництво спирту

     Відповідно до ст.3 Закону Українивід 19.12.1995 №481/95-BP «Про державнерегулюваннявиробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольнихнапоїв та тютюновихвиробів» іззмінами та доповненнямиліцензіяанулюється шляхом прийняття органом, якийвидавліцензію, відповідногописьмовогорозпорядження на підставі:

  • заяви суб’єктагосподарювання;
  • рішення про скасуваннядержавноїреєстраціїсуб’єктагосподарювання;
  • несплатичергового платежу за ліцензіюпротягом 30 дніввід моментпризупинення

ліцензії;

  • рішення суду про встановлення факту незаконного використаннясуб’єктом

господарювання марок акцизного податку;

  • рішення суду про встановлення факту фальсифікаціїсуб’єктомгосподарювання

алкогольнихнапоїваботютюновихвиробів;

  • документа, який засвідчує передачу іншому суб’єкту господарювання у власність,

володіння та/або користування приміщень та обладнання, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва алкогольних напоїв.

Ліцензіяанулюється та вважаєтьсянедійсною з моменту одержаннясуб’єктомгосподарюванняписьмовогорозпорядження про їїанулювання.

Для аграріїввідкоригуваликритеріїщодоблокуванняподатковихнакладних

Наказом МіністерствафінансівУкраїнивід 18.09.2017 №776 «Про затвердженняЗмін до Критеріївоцінкиступеняризиків, достатніх для зупиненняреєстраціїподатковоїнакладної/розрахункукоригування в Єдиномуреєстріподатковихнакладних» (далі – Наказ №776) внесено певніновації до наказу МіністерствафінансівУкраїнивід 13.06.2017 №567 «Про затвердженняКритеріївоцінкиступеняризиків, достатніх для зупиненняреєстраціїподатковоїнакладної/розрахункукоригування в Єдиномуреєстріподатковихнакладних та до Вичерпногоперелікудокументів, достатніх для прийняттярішення про реєстраціюподатковоїнакладної/розрахункукоригування в Єдиномуреєстріподатковихнакладних».

Також Наказом №776 передбачено автоматичне врахування системою Моніторингу інформації, поданої за встановленою формою аграріями без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначене нововведення розповсюджується на с/г товаровиробників, які відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, та/або на сільськогосподарські підприємства, що на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування, згідно зі статтею 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року). Розмір власної чи орендовану земельної ділянки у таких с/г товаровиробників має бути загальною площею понад 200 га включно станом на 1 січня 2017 року, що задекларована до 20 лютого 2017 року.  При цьому, за період з 1 січня 2017 року у них не було одночасної зміни засновника і керівника. Разом із тим, у Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця), яка подана без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначено коди, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) постачання (виготовлення) таких груп товарів:

    01 Живі тварини;

    03 Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні;

    04 Молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного погодження, в іншому місці не зазначені;

    07 Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби;

    08 Їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь;

    10 Зернові культури;

    12 Насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж.

Одночасно з Таблицею передбачено подання пояснення платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податків. Приймання Таблиці за формою (J/F1312302), яка повинна подаватися платниками податків з дотримання вимог наказу 776,  буде здійснюватись, починаючи з 23.10.2017.

Зауважимо, інформація з Таблиці враховується автоматично системою Моніторингу, лише за умови дотримання усіх вищеперерахованих нюансів. Після чого розглядається підрозділами Державної фіскальної служби протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання.

З повною версією оновленого документа можна ознайомитись у розділі «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу http://zir.sfs.gov.ua).

 

У разі сплати єдиного внеску на неналежний рахунок передбачена фінансова санкція та пеня

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та введенням обліку єдиного внеску, регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон 2464).

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону №2464).Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунка (частини 5 та 7 статті 9 Закону №2464).

В результаті сплати єдиного внеску на невідповідний рахунок, виникає недоїмка.

Відповідно до частини 3 статті 25 Закону №2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

За несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464).

Згідно з частинами 10 та 13 статті 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Процедура перерахування на рахунок помилково сплачених коштів визначена Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6 (далі - Порядок №6).

Враховуючи зазначене, за період з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня, наступного за днем подання заяви платником, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції та нараховують пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Застосування штрафу при порушенні порядку подання інформації про фізичних осіб-платників податків

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ. У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

Актуальна інформація для новостворених підприємців

Який період є звітним для новоствореної фізичної особи-підприємця з метою подання декларації про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування: квартал чи рік?

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу (далі – ПКУ) фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу декларацію про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. При цьому, податкова декларація за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року, подається платниками податків на доходи фізичних осіб - підприємцями протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації.

Враховуючи викладене вище, новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування подає річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року та самостійно сплачує суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, визначеного для подання податкової декларації.

До уваги платників рентної плати за користування надрами!

Салтівська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників рентної плати за користування надрами на лист ДФС України від 31.10.2017 №29463/7/99-99-12-03-04-17 «Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за обліковою ставкою Національного банку України» (далі – лист).

Зокрема, у листі зазначено, що у випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).

Слід зазначити що, для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами, середньозважена облікова ставка за ІІІ квартал 2017 року становить 12,5 відсотка.

Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2017 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 37,5 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки НБУ.

Про особливості плати за землю

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі — декларація) на поточний рік.

Внаслідок подання декларації з неправильно зазначеним КОАТУУ за вказаним кодом виникає об’єкт оподаткування з нарахованими податковими зобов’язаннями, а за кодом КОАТУУ, де фактично знаходиться земельна ділянка, виникає факт неподання або несвоєчасного подання декларації. В такому разі за неподання або несвоєчасне подання декларації до такого платника податку застосовуються штрафні санкції відповідно до ст. 120 Податкового кодексу.

У разі самостійного виявлення платником у раніше поданій ним декларації помилки, зокрема неправильно зазначеного коду за КОАТУУ органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки, такий платник має подати такі декларації:

за КОАТУУ, зазначеним неправильно, — уточнюючу декларацію, в якій, по-перше, відобразити відсутність земельної ділянки, по-друге, уточнити податкове зобов’язання (має бути зменшено до «0») без застосування штрафів, передбачених п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України;

за правильно зазначеним КОАТУУ — або річну декларацію, або щомісячні декларації за типом «Звітна».                     

Внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру одержувачів бюджетної дотації

      Законодавством України передбачено отримання сільгоспвиробниками бюджетної дотації.

Так, законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) закон України від 24.06.2004 №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон №1877) доповнено статтею 16¹ «Бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників і стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції ».

Механізмами реалізації положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та Закону №1877 щодо отримання бюджетної дотації є, зокрема:

- постанови Кабміну України від 21.02.2017 №179 «Про затвердження Порядку ведення та форми Реєстру одержувачів бюджетної дотації, а також порядку надання відповідної інформації Державною фіскальною службою і Державною казначейською службою» (далі – Постанова №179) та від 22.03.2017 №178 «Деякі питання виплати бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників і стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції» (далі – Постанова №178), які набрали чинності 24.03.2017;

- наказ Мінфіну України від 23.02.2017 №275 «Про затвердження форм заяв про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру одержувачів бюджетної дотації та про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як одержувача бюджетної дотації», зареєстрований в Мін'юсті України 28.02.2017 року за №263/30136 (далі – Наказ №275), який набрав чинності 28.02.2017;

- наказ Мінфіну України від 23 лютого 2017 року №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований в Мін'юсті України 28 лютого 2017 року за №269/30137 (далі – Наказ №276), який набрав чинності з 01.03.2017.

Порядок включення сільськогосподарських товаровиробників до Реєстру визначено пунктами 5 – 18 Порядку ведення Реєстру одержувачів бюджетної дотації, затвердженого постановою №179.

З даними Реєстру одержувачів бюджетної дотації можна ознайомитись в розділі «Інформація з реєстрів» відкритої частини електронного сервісу ДФС України «Електронний кабінет платника», розміщеного на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України (sfs.gov.ua).

Затримкавиплатизаробітної плати – актуальна проблема іміджупідприємства

     Ситуаціяіззатримкоювиплатизаробітної плати на підприємствахдосить часто супроводжуєтьсяпростроченнямвиплатіншихзобов’язаньплатника, зокремаподаткових. А цеможеспричинитиневиконаннябюджетнихзобов’язань, таким чином посилюючинезадоволення та загальнунапругу в суспільстві.

Відповідно до функцій та в межах компетенціїфахівці ДФС постійноздійснюютьмоніторингфінансово-господарськоїдіяльностіпідприємств, на яких є заборгованістьіззарплати, заслуховуютькерівників таких суб’єктівгосподарювання на засіданняхкомісій та переконуютьїхсвоєчасновиплачувати зарплату з обов’язковимивідрахуваннями до бюджету.

      Підприємства, на якихборгують зарплату, як правило, припускаютьсяіншихпорушеньподатковогозаконодавства. Оскількивід стану зарплатнихвиплатзалежить не лишенадходження ПДФО, а йєдиноговнеску, то фахівці ДФС і надаліприділятимутьпитаннюсвоєчасної оплати працімаксимальнуувагу.

 

Порядок виправлення самостійно виявленої помилки у звітній декларації акцизного податку

Форму декларації акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/2655 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.2016 за № 1365/29495) (далі – Порядок № 14).

Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі  ДФС України (дане роз’яснення у категорії 116.07).

Виплата для організації підприємницької діяльності не включається до складу доходу фізичної особи – підприємця

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Згідно із п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст.165 ПКУ до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи, зокрема суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із законом.

Допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності визначається відповідно до Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1533).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі  ДФС України (дане роз’яснення у категорії 104.04).