Про Вовчанськ Галерея Звернення до головиКонтакти

Вовчанська міська рада

Офіційний сайт Вовчанської міської ради

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 

Аналіз регуляторного впливу до проекту рішення Вовчанської міської ради «Про затвердження Положення про плату за землю у місті Вовчанську та селі Плетенівка Вовчанського району Харківської області на 2017 рік»

 

 

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту рішення Вовчанської міської ради

«Про затвердження Положення про плату за землю
у місті Вовчанську та селі Плетенівка Вовчанського району
Харківської області на 2017 рік»

 

І. Визначення проблеми

З 01 січня 2015 року плата за землю, яка справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, належить до місцевих податків.

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України (п.12.3.1 ст. 12 ПКУ).

       Статтею 7 ПКУ визначено загальні засади встановлення податків і зборів, зокрема, під час встановлення податку можуть передбачатися пільги та визначатися порядок їх застосування. Елементи податку, визначені в пункті 7.1 статті 7 ПКУ (платники податку, об'єкт оподаткування, база оподаткування, ставка податку, порядок обчислення податку, податковий період, строк та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку) та підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно Податковим кодексом (п. 7.4 ст. 7 ПКУ).

       При цьому, до повноважень міських рад належить: до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду (п. 12.4.3 ст. 12 ПКУ).

      Але, не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів (п. 12.3.7 ст. 12 ПКУ).

     Крім того, статтею 284 ПКУ передбачено, що

  • органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території;
  • органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

       Отже, проблема, яку передбачається розв’язати шляхом прийняття зазначеного регуляторного акту, полягає в необхідності дотримання вимог Податкового кодексу України та у врегулюванні питань щодо сплати плати за землю.

      Важливість цієї проблеми обумовлена впливом податкового навантаження на суб’єктів господарювання на обсяги наповнюваності міського бюджету за рахунок місцевих податків та зборів.

      Зазначена проблема справляє вплив на громадян, суб’єкти господарювання та державні органи управління, оскільки плата за землю є одним з доходів загального фонду міського бюджету, витрати з якого забезпечують виконання повноважень органами місцевого самоврядування.

      Отже, єдиним шляхом вирішення зазначеної проблеми є прийняття  рішення щодо плати за землю – щорічно (до 25 грудня поточного року на наступний) з урахуванням можливості надання міською радою не індивідуальних пільг щодо сплати зазначеного податку.

ІІ. Цілі державного регулювання

           Основними цілями прийняття регуляторного акту є:

  • регулювання ситуації щодо сплати земельного податку та орендної плати за землю;
  • визначення ставок податку та пільг;
  • збільшення доходів міського бюджету за рахунок надходжень плати за землю;
  • забезпечення фінансових підстав для соціально-економічного розвитку міста, здійснення інших функцій місцевого самоврядування.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

Альтернативні способи досягнення цілей відсутні, оскільки відповідно до п. 12.4.3 ст. 12 Податкового кодексу України до повноважень міської ради належить: до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

  1. IV. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Такими заходами є встановлення ставок земельного податку та пільг щодо його сплати, які б дали змогу забезпечити надходження до міського бюджету, та оптимізувати податкове навантаження на суб’єкти господарювання, а саме:

1) встановлення таких ставок податку:

Категорія земель

Встановлена ставка податку

Максимальна ставка, передбачена Податковим кодексом України

для сільськогосподарських угідь

0,1 %

1 %

для земельних ділянок (в межах населених пунктів), зайнятих житловим фондом, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також для земельних ділянок, наданих для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами

0,03 %

3 %

для земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності)

1 %

12 %

для інших земельних ділянок

1 %

3 %

2) встановлення пільгових ставок податку для земельних ділянок під об’єктами комунальної власності – 0,1 %;

3) встановлення додаткових пільг, крім передбачених Податковим кодексом України, які не є індивідуальними відповідно до п. 12.3.7 ст. 12 ПКУ, звільнення від сплати податку для органів державної влади та органи місцевого самоврядування, органів прокуратури, суди, закладів, установ та організацій, військових формувань, утворених відповідно до Законів України, Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

 

Єдино можливим та найбільш ефективним механізмом розв’язання поставленої проблеми є прийняття міською радою відповідного рішення щодо плати за землю, з подальшим його оприлюдненням та застосуванням для стягнення податку.

  1. V. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджається Вовчанська міська рада, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги.

 

Зменшення ставок земельного податку у 2016 році до значень, які залишені без змін у проекті рішення щодо плати за землю на 2017 рік, а саме – згідно ст. 274.1 Податкового кодексу України – в три рази, згідно ст. 274.2 Податкового кодексу України – в шість разів, дало змогу збільшити надходження земельного податку та орендної плати за землю:

Надходження

Станом на 01.01.2016 р., грн.

Станом на 01.12.2016 р., грн.

Прогноз на 01.01.2017 р., грн.

Перевиконання, %, за 11 місяців (прогнозне перевиконання за 12 місяців)

Земельний податок з юридичних осіб (18010500)

1501550,34

2759809,04

3010700,77

83,9 %
(100,5 %)

Орендна плата з юридичних осіб (18010600)

3303784,45

3825773,11

4173570,67

15,8 %
(26,3 %)

Земельний податок з фізичних осіб (18010700)

70055,42

139838,43

152551,01

99,6 %
(117,8 %)

Орендна плата з фізичних осіб (18010900)

890519,70

953335,10

1040001,93

7,1 %
(16,8 %)

ВСЬОГО

5765909,91

7678755,68

8376824,38

33,2 %
(45,3 %)

 

VІ. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії цього регуляторного акту – в межах 2017 року, підстава – п. 12.4.3 ст. 12 Податкового кодексу України, у разі, якщо протягом зазначеного строку будуть внесені зміни щодо плати за землю до Податкового кодексу України, строк дія регуляторного акта – до внесення змін.

 

VІІ. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Показниками результативності дії зазначеного регуляторного акта є:

  • розмір надходжень до міського бюджету, пов'язаних з дією акта;
  • кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта;
  • рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.

 

VІІІ. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Базове відстеження результативності дії регуляторного акта буде проводитись станом на 1 липня 2017 року, повторне відстеження – станом на 1 грудня 2017 року.

Метод відстеження результативності дії регуляторного акта – розрахунковий, на підставі Казначейського звіту форми 412, статистичний, на підставі даних про перебування на обліку платників податку на землю та суб’єктів господарювання і фізичних осіб, що сплачують орендну плату за землю.

Вовчанський міський голова                                                   В.С.Шевченко

Розробник проекту регуляторного акту                                   О.М.Аргунова

УКРАЇНА

ВОВЧАНСЬКА МІСЬКА РАДА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ХІХ СЕСІЯ VII СКЛИКАННЯ

  РІШЕННЯ

від 23 грудня 2016 року                                          проект   № 12-VII 

Про затвердження Положення про плату за землю
у місті Вовчанську та селі Плетенівка Вовчанського району
Харківської області на 2017 рік.

Керуючись пп. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12, пп. 12.3.4, 12.3.5, 12.3.7 п. 12,3, ст. 12, ст. 269-289 Податкового Кодексу України, Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» № 1160-IV від 11.09.2003 р., ст. 26, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-вр від 21.05.1997 р., міська рада

ВИРІШИЛА:

  1. Затвердити Положення про плату за землю у місті Вовчанську та селі Плетенівка Вовчанського району Харківської області на 2017 рік (Додаток 1).
  1. Встановити, що це рішення діє з 1 січня 2017 року.
  1. Доручити виконавчому комітету Вовчанської міської ради оприлюднити дане рішення у визначений законом спосіб.
  1. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань законності, правопорядку, депутатської діяльності та депутатської етики, місцевого самоврядування (голова комісії Коростиченко І.А.) та постійну депутатську комісію з питань бюджету (голова комісії Козлова В.В.).     

Вовчанський міський голова                                            В.С.Шевченко

Додаток 1

до рішення ХІХ сесії VIІ скликання

від 23 грудня 2016 року № 12-VIІ

Положення

про плату за землю у місті Вовчанську та селі Плетенівка
Вовчанського району Харківської області.

І. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблене з метою створення єдиних організаційно-правових та економічних засад визначення та справляння плати за землю, яка складається з земельного податку та орендної плати за земельні ділянки, створення сприятливих умов для раціонального використання земельних ділянок землевласниками та землекористувачами, та забезпечення додаткових надходжень до міського бюджету за рахунок зазначених платежів.

ІІ. Платники податку

2.1. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

2.2. Землекористувачі.

2.3. Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV Податкового Кодексу.

ІІІ. Об’єкти оподаткування земельним податком

3.1. Земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

3.2. Земельні частки (паї), які перебувають у власності.

  1. База оподаткування земельним податком

4.1. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів  з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до п.15 цього Порядку.

4.2. Площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

  1. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)

5.1. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у відсотках від їх нормативної грошової оцінки:

5.1.1.  Для сільськогосподарських угідь — 0,1 %.

5.1.2. Для земельних ділянок (в межах населених пунктів), зайнятих житловим фондом, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також для земельних ділянок, наданих для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами – 0,03 %.

У разі надання в оренду земельних ділянок (в межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами іншим суб’єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюються відповідно до пп. 5.1.5 п. 5.1 даного Положення.

5.1.3. Для земельних ділянок під об’єктами комунальної власності – 0,01 %.

5.1.4. Для земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) – 1 %.

5.1.5. Для інших земельних ділянок – 1 %.

VІ. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

6.1. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

VІІ. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб

7.1.  Від сплати податку звільняються:

7.1.1. інваліди першої і другої групи;

7.1.2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

7.1.3. пенсіонери (за віком);

7.1.4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

7.1.5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

7.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 7.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

7.2.1. для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

7.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара,  в місті – не більш як 0,10 гектара;

7.2.3. для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

7.2.4. для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

7.2.5. для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

7.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

VІІІ. Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб

8.1. Від сплати податку звільняються:

8.1.1. Санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів.

8.1.2. Громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством.

8.1.3. Бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

8.1.4. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, суди, заклади, установи та організації, військові формування, утворені відповідно до Законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

8.1.5. Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

ІХ. Земельні ділянки,
які не підлягають оподаткуванню земельним податком

9.1. Не сплачується податок за:

9.1.1. Сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства.

9.1.2. Землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння.

9.1.3. Земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур.

9.1.4. Землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі.

9.1.5. Земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень.

9.1.6. Земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.

9.1.7. Земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі.

9.1.8. Земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

Х. Особливості оподаткування платою за землю

10.1. Міська рада до 25 грудня року, що передує звітному, подає контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

10.2. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

10.3. Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

ХІ. Податковий період для плати за землю

11.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

11.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

ХІІ. Порядок обчислення плати за землю

12.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

12.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

12.3. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

12.4. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

12.5. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 Податкового кодексу України.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

12.6. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

12.7. Юридична особа зменшує податкові зобов’язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до пункту 7.1. розділу 7 цього Положення, за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.

Такий порядок також поширюється на визначення податкових зобов’язань із земельного податку юридичною особою за земельні ділянки, які відведені в порядку, встановленому Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для безоплатного паркування (зберігання) легкових автомобілів, якими керують інваліди з ураженням опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів, які перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату.

ХШ. Строк сплати плати за землю

13.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

13.2. Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

13.3. Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

13.4. Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

13.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

13.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

13.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

13.8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

ХIV. Орендна плата за землю

14.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Вовчанська міська рада  до 1 лютого повинна подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни по формі  затвердженій центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

14.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

14.3. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

14.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

14.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

-  не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки;

-  не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

14.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

14.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог розділу ХІ-ХІІІ цього Положення.

ХV. Індексація нормативної грошової оцінки земель

15.1. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

15.2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кі = І :100

де І — індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

 

Секретар міської ради                                                                                  Л.І.Дудка